Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа Миколаївської обласної ради – це заклад, що створює умови для відновлення здоров’я, соціальної адаптації, професійної орієнтації дітей, які мають органічні та функціональні захворювання внутрішніх органів та систем, вади психофізичного розвитку.
У 1944 році наказом Миколаївського обласного відділу народної освіти №107 від 28 вересня 1944 року вілновлює свою діяльність Миколаївська школа №24 для дітей з особливими освітніми потребами. Шкільне приміщення тоді розташовувалося по вул. 5-Військовій. Вже в 1947 році було 4 класи, швейна взуттєва майстерні,які працювали три дні на тиждень.
У 1953 році до керівництва школою приходить Тидиняк О.К. На той час це була семирічна школа-інтернат, яка працювала дві зміни в трьох будинках. 1955 – 1956 навчальний рік школа розпочала в новому приміщенні, розташованому по вул. 8 Березня, 53. В закладі налічувалося 13 класів – з першого по сьомий.
У 1956 – 1957 навчальному році школу-інтернат очолює Сирак С.В., який займається зміцненням матеріально-технічного стану закладу. Після нього, у 1956 – 1960 роках директором школи працював Курений Ф.С.
В 1961 році наказом №10 Миколаївського міськвиконкому від 1 березня 1961 року школа №24 була реорганізована в Миколаївську допоміжну школу-інтернат №1. В цей час заклад очолював КравченкоА.В., який приділяв увагу зв’язку навчання з виробництвом.
У 1970-1973 роках директором був Романенко О.Ю. Він, насамперед, займався налагодженням зв’язків з цехами ЧСЗ, піклуванням про добробут дітей.
10 років, з 1974 до 1984, школу вперше очолює жінка, компетента, вольова, цілеспрямована – Яковлєва_В.Г. Вимоглива до себе і підлеглих, вона уміло організовує роботу педпгогічного колективу, проявляє велику турботу про дітей.
У 1984 році керівником школи призначено Чередниченко П.Ю. Завдяки його плідній роботі, оновлено старі шеільні приміщення, покращено зовнішній вигляд школи, придбано швейні машини, деревообробні верстаки, меблі, технічні засоби навчання.
З 1993 року школу-інтернат очолює Маневич В.О. У цей час значна увага приділяється професійній освіті: учні мають змогу одержати спеціальність в столярних та швейних майстернях.
З 1997 року директором школи-інтернату призначеня Беглиця І.Д. Тоді допоміжна школа-інтернат №1 була ліквідована і згідно наказу управління освіти Миколаївського міськвиконкому №247 від 24.07.1997р. на її базі була відкрита спеціальна загальноосвітня шкла №62 для дітей з вадами психофізичного розвитку.
У 1998 році спеціальну загальноосвітню школу №62 реорганізовано в Миколаївський навчально-реабілітаційний центр згідно з рішенням Миколаївської міської ради №3/12 від 24.07.1998.
З 2002 року директором Миколаївського навчально-реабілітаційного центру призначений Малакан_Б.Ф. Його зусиллями створено належні умови для навчання, виховання, реабілітації та відпочинку виховнців.
У 2006 році Миколаївський навчально-реабілітаційний центр було передано у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Миколаївської області (Розпорядження ОДА від 17.03.2006 р. №16). Заклад отримав назму Миколаїський обласний навчально-реабілітаційний центр.
З 2008 по 2016 рік Миколаївський обласний навчально-реабілітаційний центр очолювала Няхіна Г.І. У січні 2012 року заклад був реорганізований в Миколаївську спеціальніу загальноосвітню школу Миколаївської обласної ради. У цей час покращено зовнішній вигляд школи та подвір’я, відремонтовані класні кімнати, кабінети, їдальня та майстерні.
З 2017 Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу очолює молодий, сучасний директор – Димо Валентина Вікторівна. За час її керівництва покращенно матеріально-технічну базу школи, відремонтовано шкільні приміщення. Школа поступово пертворюється на сучасний заклад освіти, який відповідає вимогам Нової української школи.